біологія 6 клас

Родина розові

Родина Розові представлена деревами, кущами, напівкущами та травами. 

В цій статті ми розглянемо загальні ознаки родини Розові, що характерні усім її представникам.

 Характерні ознаки родини розові Родина Розові — досить велика родина, до якої належать різноманітні за будовою листків, квіток, суцвіть і плодів, дерева, кущі, трав’яні форми, переважно багаторічні. Родина об’єднує понад 100 родів, до яких належить близько              3000 видів. Представники родини поширені переважно в північній півкулі.

 Характерна особливість родини Розових —  будова маточки й квітколожа, яке буває конічним, ввігнутим, плоским тощо. Листки рослин родини розових — прості й складні, з прилистками і без них, із сітчастим жилкуванням, розташовані почергово.

Оцвітина — подвійна, чашечка складається з п’я­ти чашолистиків, віночок — із п’я­ти вільних пелюсток. Тичинок багато, маточок — одна або багато.

Квітки правильні, поодинокі або зібрані у зонтик, щиток чи китицю.

Формула квітки родини Розові — Ч5П5ТyМy, Ч5П5ТyМ1. Квітколоже у розових може бути плескате, опукле та увігнуте.

 Типи плодів родини Розові  — листянка, соковита кістянка (вишня, черешня, абрикос, персик), збірна кістянка (малина, ожина), соковите яблуко (яблуня, айва, груша), суничина: на поверх­ні розрослого м’ясистого квітколожа плодики — сухі сім’янки (суниці), багатогорішок — усередині розрослого квітколожа (шипшина). Є й інші сухі плоди: горішки, сім’янки, коробочки. Представники родини Розові

 Плодово-ягідні рослини: яблуня, груша, вишня, абрикос, малина, суниця.

Декоративні рослини: таволга, троянда, глід.

Лікарські рослини: шипшина, глід, терен, горобина, перстач, парило звичайне.

 Господарське значення родини Розові

Види родини розових мають надзвичайно велике господарське значення:

 1. Плоди багатьох розових багаті на вітаміни.

2. Серед розових відомо чимало лікарських рослин (наприклад, глід, шипшина). Глід застосовують для лікування захворювань серцево-судинної системи. Також як лікарський засіб застосовують олію, яку отримують із насіння мигдалю.

3. Багато рожеві цінуються як декоративні рослини, серед них особливе місце належить трояндам.  В основі величезного розмаїття культурних троянд лежать кілька диких видів.

 4. Шипшина містить багато вітаміну С, інші вітаміни (А, В2, К, Р), мінеральні речовини, органічні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини й цукор; в насінні — ванілін.

Тепер вам відомі характерні риси рослин родини Розові.

Царство грибів 

Якщо давати характеристику царства грибів, слід вказати, що гриби належать до царства живих організмів, які поєднують у собі риси як тварин, так і рослин.

Схожість з рослинами засноване на наявності явно вираженою клітинної оболонки, на способі розмноження за допомогою спор, на можливості синтезувати вітаміни. Також, як рослини, гриби харчуються шляхом всмоктування (адсорбції) поживних речовин, а у вегетативному стані нерухомі.

З тваринами гриби також мають багато спільних ознак. До них відносяться гетеротрофность, відкладення глікогену в запас, синтез і виведення сечовини як кінцевого продукту обміну речовин. Характерні для грибів і тварин деякі інші риси, такі як відсутність в організмі фотосинтезуючих пігментів і хлоропластів, наявність хітину, що входить в структуру клітинної стінки грибів, а у тварин - в зовнішній скелет членистоногих.

Завдяки таким особливостям структури і життєдіяльності, гриби відносять до найдавнішої групи еукаріотів, які не пов'язані тісно з рослинами в ході еволюції, як раніше вважали вчені. З'ясувалося, що родоначальниками рослин і грибів в доісторичні часи були різні мікроскопічні організми, місцем існування яких була вода.

В даний час ученими вивчено понад 100 тисяч видів грибів, причому є припущення, що реальна кількість їх значно більше. В основному, місцем перебування більшості грибів є суша, а на землі зустріти їх можна всюди, де можливе життя.

У будові більшості грибів простежується певна закономірність. Їх вегетативне тіло представляє собою міцелій, або грибницю, яка складається з витягнутих прозорих ниток, що утворюють множинні бічні відгалуження і володіють здатністю до необмеженого росту.

Міцелій ділиться на дві різні за функціональним особливостям зони. Субстратна зона служить для прикріплення до субстрату, всмоктування і транспортування води з розчиненими в ній речовинами. Повітряна зона височить над субстратної і формує органи розмноження.

Пристосовуючись до різноманітних умов життя на землі, міцелій грибів придбав множинні видозмінені риси. Приміром, склероції, ризоїди, столони, гаусторфіі, різоморфи і т.п.

Розмноження грибів здійснюється статевим і безстатевим шляхом. Безстатеве розмноження може відбуватися ділянками міцелію або навіть клітинами, від якого бере початок міцелій нового гриба. Брунькування характерно для дріжджових грибів.

Можливо безстатеве розмноження грибів екзо-і ендогенними спорами, з яких утворюється новий міцелій.

Статеве розмноження у грибів здійснюється за допомогою злиття клітин, з яких утворюється новий гриб. В окремих видів грибів зливаються воєдино дві клітини на кінцях гіф. Причому у базидіальних грибів зливається вміст двох вегетативних клітин, а в сумчастих - вміст клітин жіночого і чоловічого органів статевого розмноження.